Знову наша громада втратила одного з найкращих
Сьогодні жителі Будищенської громади провели в останню путь жителя села Свидівок, Захисника України Жалдака Антона Сергійовича - людину честі, мужності та великої любові до України. Війна, яку розв’язала російська федерація проти нашої держави, принесла на нашу землю горе і страждання. Підступний напад на Україну триває вже 1471-й день і забирає життя наших синів і дочок, руйнує родини, калічить долі. І знову наша громада втратила одного з найкращих.
Жалдак Антон Сергійович народився 20 червня 1992 року в селі Свидівок. Навчався у Свидівоцькій загальноосвітній школі. У 19 років був призваний на строкову службу до міста Біла Церква, де служив розвідником-навідником артилерії.
Після служби працював у КП «Лад» Свидівоцької сільської ради. Був відповідальним і працьовитим.
7 березня 2022 року, не вагаючись, став до лав Збройних Сил України. Воював у складі 110-ї окремої механізованої бригада імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Антон мужньо боронив Україну на найгарячіших ділянках фронту. Тривалий час перебував на передових позиціях, воював на Донецькому та Запорізькому напрямках. Саме там отримав поранення і не одну контузію, але повертався до строю. Був переведений на посаду військового інструктора для передачі свого бойового досвіду.
За сумлінну службу, відвагу і мужність Антон Жалдак був нагороджений чотирма державними та відомчими нагородами.
24 лютого 2026 року молодший сержант Жалдак Антон Сергійович під час виконання службових обов’язків загинув на території Миколаївської області. Обірвалося життя воїна, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі, Україні та своєму народові.
Антон був не лише воїном.
Він був люблячим батьком — його серце завжди належало доньці. Для неї він був Героєм ще задовго до того, як став Героєм для України.
Він був турботливим сином — опорою для батьків.
Був надійним братом — тим, хто завжди підставить плече.
Був люблячим онуком, добрим другом, щирим і справедливим.
Його характер вирізнявся мужністю, прямотою, внутрішньою силою. Він не любив гучних слів — він просто робив свою справу. Він умів дружити по-справжньому. Умів підтримати. Умів мовчки витримати біль. І понад усе — любив життя, свою родину і Україну.
Поховали Антона на місцевому кладовищі в с.Свидівок зі всіма почестями.
Герої не вмирають! Вони залишаються в наших серцях, у пам’яті громади, в історії України.
Висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким загиблого Героя. Схиляємо голови в глибокій скорботі з приводу тяжкої втрати.
Ім’я Антона Сергійовича Жалдака назавжди буде вписане в літопис боротьби нашого народу за незалежність.
Світла пам'ять Герою! Слава Україні! 
